The goal of the article is the analysis of the prerequisites and peculiarities of political trend changes in Europe in the way of the right ideological articulations strengthening and according to this the circumscription prospects for the implementation of Ukraine's conservative ideology at the level of public administration strategy within the specified tendency. Methodology of the research is based on the normative-value and institutional approaches which were applied as methodological instruments for cognition political-ideological landscape in modern Europe, among key tendencies of which is the essential slope to the side of right forces (moderate and extreme ideas). To them is also added the comparative approach which allows to compare ideological positions of extreme and moderate right forces, and also to draw a parallel between the situation in Europe and Ukraine. Applying the method of modeling in this very case gives the possibility to underline the main perspectives of the implementations of the right idea and conservative ideology in the social and political life of Ukraine at the present stage. Among the main results and conclusions which were got in this article, is worth to point out the reasoning of the right-centrist conservative ideological vector of Ukrainian statehood development including present popularity of right forces in Europe and also those threats which brings Russian aggression and oligarchically-political system of management of our country. The basic political lessons on the ground of European experience for Ukraine are made: revival of the interest to the conservatism like the ideology, doctrines and strategies of statehood management; support of the conservative course by institutional and constitutional mechanisms; making the "third way" between Scylla of eurointegration and Hariboda of the "Russian world".
Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional ...
The purpose of the work is to reveal the neo-conservative positions of cultural policy of the Ukrainian state at the present stage. Methodology of research is based on the structural-philosophical analysis, ideological-informative, axiological and normative-valuable approaches and principles of objectivity and holism. Scientific novelty of the article lies in the fact that on the basis of neo-conservatism as the ideological and political platform, which is the centrist movement and relies on the idea of national unity, national responsibility of the elite, the idea of state protection and control on the positions of "right reformism philosophy", on the principles of social stability and the guarantee of natural (evolutional) development, the strategy of cultural policy of Ukraine is proved. It should come from the harmonious synthesis of conservative (protecting) and creative-innovative components. Herewith, the first one should be the priority and the core, containing the possibility for further development. Conclusions. The article proves the main principle of the neo-conservative cultural policy of the Ukrainian state, on the base of which book publishing, cinema production, international cultural co-operation etc. should develop. In particular, reformation of the cultural sphere includes the unity of the traditional core and innovative superstructure. First, it converts national heritage into the competitive factor, and secondly, it gives the opportunity to keep the cultural identity of Ukrainians as the people and the nation-subject in the globalized world. ; Цель работы – раскрытие неоконсервативных принципов культурной политики украинского государства на современном этапе. Методология исследования основана на структурно-философском анализе, идейно-содержательном, аксиологическом и нормативно-ценностном подходах, принципах объективности и холизма. Научная новизна работы заключается в том, что на основании неоконсерватизма как идейно-политической платформы, что возникает как центристское течение и опирается на идеи национального единства, национальной ответст- венности элиты, идеи государственной опеки и контроля на основе "философии правого реформизма", на принципы социальной стабилизации, обеспечения естественного (эволюционного) развития, обосновывается подход к построению культурной политики Украины, которая должна отталкиваться от гармоничного синтеза консервативно- сохраняющей (защитной) и креативно-инновационной составляющих. При этом первая должна быть приоритетом и ядром, что вмещает в себя возможности дальнейшего развития. Выводы. Обосновывается основной принцип неоконсервативной культурной политики украинского государства, на базе которого должно происходить развитие книго- издания и кинопроизводства, международное культурное сотрудничество и т.д., а именно, что реформирование культурной сферы включает в себя единство традиционного ядра и инновационной надстройки. Это, во-первых, превращает национальное культурное наследие на конкурентоспособный фактор, а, во-вторых, позволяет сохранить культурную идентичность украинцев как народа и нации-субъекта в глобализованном мире. ; Мета роботи – розкриття неоконсервативних засад культурної політики української держави на сучасному етапі. Методологія дослідження ґрунтується на структурно-філософському аналізі, ідейно-змістовному, аксіо- логічному та нормативно-ціннісному підходах, принципах об'єктивності та холізму. Наукова новизна полягає у тому, що на підставі неоконсерватизму як ідейно-політичної платформи, що постає центристською течією та спи- рається на ідеї національної єдності, національної відповідальності еліти, ідеї державної опіки та контролю на засадах "філософії правого реформізму", на принципи соціальної стабілізації, гарантування природного (еволю- ційного) розвитку, обґрунтовується підхід до побудови культурної політики України, яка повинна відштовхуватися від гармонійного синтезу консервативно-зберігаючої (захисної) та креативно-інноваційної складових. При цьому перша має бути пріоритетом і ядром, що вміщує можливості подальшого розвитку. Висновки. Обґрунтовується основний принцип неоконсервативної культурної політики української держави, на базі якого повинен відбуватися розвиток книговидання та кіновиробництва, міжнародне культурне співробітництво тощо, зокрема, що реформування культурної сфери включає в себе єдність традиційного ядра та інноваційної надбудови. Це, по-перше, пе- ретворює національну культурну спадщину на конкурентоспроможний фактор, а, по-друге, дає змогу зберегти культурну ідентичність українців як народу та нації-суб'єкта в глобалізованому світі.
In the article is analyzed the axiological basis of the Ukrainian conservatism as the style of thinking and the political ideology. Also has been determined that it consists of the national tradition in cooperating with innovations, family and society-centrism, private property, Christianity and Church, emotional patriotism, spiritual and moral aspirations in the connection with Ukrainian mentality, state, hierarchy and nationally-oriented power elite. Key words: Ukrainian conservatism, axiology, national tradition, Ukrainian mentality, state. ; Проаналізовано аксіологічний базис українського консерватизму як стилю мислення та політичної ідеології. Визначено, що до його складу входять національна традиція у поєднанні з інноваціями, сім'я та громадоцентризм, приватна власність, християнська релігія та церква, емоційний патріотизм, духовно-моральні устремління у зв'язку з українською ментальністю, держава, ієрархія та національно-орієнтована владна еліта. Ключові слова: український консерватизм, аксіологія, національна традиція, українська ментальність, держава.
The article deals with the concept of the power of the American philosopher, sociologist and journalist A. Toffler. The purpose is to analyse this concept in the context of his theory of informative or post-industrial society. The main results. The government is gradually moving away from the old hierarchy, creating a more mobile, heterogeneous system in which constantly changing centers of power. New communication technologies undermine the government hierarchy as provide an opportunity to do without it. Computers can simulate not just economic or technical processes, but also political, providing many alternative courses of action in a given situation. The more data, information and knowledge management system uses, the more society becomes information, the more difficult to understand what is really going on. Pending the crisis, politicians and bureaucrats, corporate lobbying forces and social movements will apply information tactics, meaning the power game based on the manipulation of data before it gets in the media. Here is presented the correspondence between historical types of power (violence, wealth and knowledge) like the rising arrows, reflecting the attitude of the scientist to the importance of each civilization against the background of transformation at the turn of XX-XXI centuries. Conclusions The author underlines on the methodological potential of post-classical universal ontological interpretation of power as a symbolic and projective reality that is embodied in the global "infosphere" which enables the phenomenon of the educated "semi-direct" democracy. Thus, the power from the countries with rich natural resources will pass to those who control the knowledge necessary for creation of new resources.
In the article the contents aspects and methodological meaning of non-interference of power are opened and its ethical justification in the works of the famous representative of «a new Austrian school» Hans-Hermann Hoppe is analyzed. Methodological basis of the research is the use of both general scientific and sociological methods. The theoretical and methodological basis of work is the system of general scientific and special methods, namely: historical-logical method, theoretical generalization and systematization. It defends the universalism of private property ethics, which transforms into the creation of a speculative concept of «natural order» implemented within the bounds of anarcho-capitalism Mises-Rothbard direction of «a new Austrian school». It is proved that the scientist, building on his a priori, praxeology, and the principles of self-belonging and homestead, creates his own theory of the economy of power, where the main object of criticism is the state as an institutionalized form of coercion and exploitation. For him power – is a coercion which becomes horribly devastating, turning into a state institution. It kills the creative potential of a person by reducing or even completely destroying the level of «domination over nature», and also threatening the normal work of the market, while having the «right» of legitimate violence, receives a clear preference. That is why the scientist places great emphasis on the ethical substantiation of the principle of non-interference of government in economic processes.
Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.
Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.
Purpose of the study. The emergence of a new type of discourse, called media discourse. Мedia discourse is conditioned by the tendencies of internationalization and globalization, the development of modern telecommunication technologies in the world community. The problem of media discourse was widely discussed by Western scholars, in particular J. Orwell, T. van Dyke, and the interest in studying it and today does not diminish. Research methodology. In the proposed article a systematic and analytical approaches have been used, elements of systemic and structural research have been used to determine goals and strategies, and comparative and problem-chronological methods have been used to solve problems . The scientific novelty of the results consists in approbation of the scientific problem, namely, in the comprehensive research of journalistic investigation in contemporary media discourse, ground analysis of the direct journalistic investigation as one of the newest genres of modern convergent journalism. The practical task demonstrates the effectiveness of combating journalists in a democratic society. Conclusions. A journalistic investigation describes the entire spectrum of a systemic problem, rather than a single incident involving one person, reveals complex social issues, corruption, violations of the law, and abuse of power and information, previously unknown to the public for various reasons, or which are deliberately concealed. Considering the journalistic investigation as a method of journalist's work, it can be described as a synthetic one that combines all methods of collecting information by a journalist (observation, interviewing, document analysis), based on work with numerous sources, thorough analysis, comparisons, searches for contradictions and concealed information in order to make information public,it is of public interest. In the last decade, a network of investigative journalism centers and investigative journalists in the national and regional mass media, which forms professional standards, has been formed and developed in Ukraine, and investigation materials are a source of positive experience and ideas for investigations. The subject of investigations is wide and diverse, it includes various aspects of human life. Journalism represents an effective fight against corruption in a democratic society, thus proving the transparency of the fourth-level government. ; Цель исследования. Возникновение нового вида дискурса, который называют медиа-дискурс, медийный дискурс или дискурс СМИ, обусловлено тенденциями интернационализации и глобализации, развитием современных телекоммуникационных технологий в мировом сообществе. Проблема медиа- дискурса широко обсуждалась западными учеными, в частности Дж. Оруэлл,Т. ван Дейк, а интерес к его изучению и на сегодняшний день не ослабевает. Методология исследования. В предлагаемой публикации применены системно-аналитический подход для определения целей и стратегий, были использованы элементы системно-структурного исследования, а также для решения проблематики были использованы сравнительный и проблемно-хронологический методы. Научная новизна заключается в апробации научной проблемы, а именно в комплексном исследовании журналистского расследования в современном медийном дискурсе, полный анализ непосредственно журналистского расследования, как одного из самых жанров современной конвергентной журналистики. Практическое задание показывает эффективность борьбы с коррупцией журналистов в демократическом обществе. Выводы. Журналистское расследование описывает весь спектр системной проблемы, а не отдельный инцидент, касающийся одного человека, раскрывает сложные социальные темы, коррупции, нарушения закона и злоупотребления властью и информацию, ранее по разным причинам неизвестную обществу или какую намеренно скрывают. Рассматривая журналистское расследование как метод работы журналиста, его можно охарактеризовать как синтетический, объединяющая все методы сбора информации журналистом (наблюдение, интервью, анализ документов), основанный на работе с многочисленными источниками, тщательном анализе, сравнении, поиска противоречий и скрытых сведений с целью обнародования информации, представляющей общественный интерес. В последнее десятилетие в Украине сформировалась и развивается сеть центров расследовательской журналистики и журналистов, занимающихся расследованиями в национальных и региональных СМИ, которая формирует стандарты профессии, а материалы расследований становятся источником положительного опыта и идей для расследований. Тематика расследований широка и разнообразна, она включает в себя различные аспекты человеческой жизни. Журналистская деятельность представляет эффективную борьбу с коррупцией в демократическом обществе, таким образом доказывая прозрачность четвертого звена власти. ; Мета дослідження. Виникнення нового виду дискурсу, який називають медіа-дискурсом, медійним дискурсом або дискурсом ЗМІ, обумовлене тенденціями інтернаціоналізації і глобалізації, розвитком сучасних телекомунікаційних технологій в світовому співтоваристві. Проблема медіа-дискурсу широко обговорювалася західними вченими, зокрема Дж. Оруеллом, Т. ван Дейком, а інтерес до вивчення явища і на сьогоднішній день не слабшає. Методологія дослідження. У запропонованій публікації застосовано системно-аналітичний підхід, для визначення цілей та стратегій були використані елементи системно-структурного дослідження, а також для вирішення проблематики використано порівняльний і проблемно-хронологічний методи. Наукова новизна результатів полягає у апробації наукової проблеми, а саме у комплексному дослідженні журналістського розслідування в сучасному медійному дискурсі, грунтовий аналіз безпосередньо журналістського розслідування як одного з найновіших жанрів сучасної конвергентної журналістики. Практичне завдання показує ефективність боротьби з корупцією журналістів у демократичному суспільстві. Висновки. Журналістське розслідування описує весь спектр системної проблеми, а не окремий інцидент, що стосується однієї людини, розкриває складні соціальні теми, корупцію, порушення закону і зловживання владою та інформацію, раніше з різних причин невідому суспільству або яку навмисно приховують. Розглядаючи журналістське розслідування як метод роботи журналіста, його можна охарактеризувати як синтетичний, що об'єднує всі методи збору інформації журналістом (спостереження, інтерв'ю, аналіз документів), заснований на роботі з численними джерелами, ретельному аналізі, порівнянні, пошуку протиріч і прихованих відомостей з метою оприлюднення інформації, представляє суспільний інтерес. В останнє десятиліття в Україні сформувалась і розвивається мережа центрів розслідувальної журналістики і журналістів, що займаються розслідуваннями в національних та регіональних ЗМІ, яка формує стандарти професії, а матеріали розслідувань стають джерелом позитивного досвіду та ідей для розслідувань. Тематика розслідувань широка і різноманітна, вона включає в себе різні аспекти людського життя. Журналістська діяльність репрезентує ефективну боротьбу з корупціє у демократичному суспільстві, таким чином доводячи прозорість четвертої ланки влади.
